Blue
Red
Green
Orange
Voilet
Slate
Dark
Что с Киевским ипподромом?
- Автор темы Днепр
- Дата начала
A
Так и есть лошадок люди потехоньку забирают с ипподрома, конюшни начинают пустовать...
A
Ну вот и результат работы Вашего нового начальства на Киевском ипподроме во главе Стадника Геннадия и Шковыры Ирины. Революцию пережили люстрацию пережили и снова взялись за старое.
Столичные коммунальщики «подработали» на киносъемках (ФОТО)
В Киеве на крупной взятке «погорели» чиновники одного из коммунальных предприятий
Об этом сообщили «Комментариям» в пресс-службе городского ГУ МВД Украины.
Как уточняется, «на горячем» были задержаны заместитель директора и главный инженер предприятия.
«Чиновники требовали 60 тысяч гривен и получили 50 тысяч, рассказали в ведомстве. - В такую сумму они, кроме официальных платежей, оценили свое содействие в заключении договора о совместном сотрудничестве, в т.ч. предоставлении помещений для проведения киносъемок».
Уголовное производство по ч.3 ст.368 (принятие предложения, обещания или получение неправомерной выгоды должностным лицом) УК Украины было начато еще в июне. Чиновников задержали в порядке статьи 208 УПК Украины. Решается вопрос об избрании им меры пресечения.
«Теперь любителям легкой наживы грозит до десяти лет тюрьмы с лишением права занимать определенные должности или заниматься определенной деятельностью на срок до трех лет, с конфискацией имущества и со специальной конфискацией, - отметили в пресс-службе.
Столичные коммунальщики «подработали» на киносъемках (ФОТО)
В Киеве на крупной взятке «погорели» чиновники одного из коммунальных предприятий
Об этом сообщили «Комментариям» в пресс-службе городского ГУ МВД Украины.
Как уточняется, «на горячем» были задержаны заместитель директора и главный инженер предприятия.
«Чиновники требовали 60 тысяч гривен и получили 50 тысяч, рассказали в ведомстве. - В такую сумму они, кроме официальных платежей, оценили свое содействие в заключении договора о совместном сотрудничестве, в т.ч. предоставлении помещений для проведения киносъемок».
Уголовное производство по ч.3 ст.368 (принятие предложения, обещания или получение неправомерной выгоды должностным лицом) УК Украины было начато еще в июне. Чиновников задержали в порядке статьи 208 УПК Украины. Решается вопрос об избрании им меры пресечения.
«Теперь любителям легкой наживы грозит до десяти лет тюрьмы с лишением права занимать определенные должности или заниматься определенной деятельностью на срок до трех лет, с конфискацией имущества и со специальной конфискацией, - отметили в пресс-службе.
A
Заходимо у адмінбудівлю Іподрому. Враження, що потрапили у 90-ті. Приміщення старе і обшарпане, в кінці коридору якась дівчина фарбує двері. Чимало вікон з дірками, через які видно поле, де тренують кілька коней.
«Все потребує господарської руки», - каже директор Комунального підприємства «Київський Іподром» Геннадій Стаднік при зустрічі з Головою Громадської ради при Голосіївській райдержадміністрації, ГО «Перспективи Києва» Русланом Гаджимурадовим, заступником голови ради і очільником ГО «Голосіївська родина» Андрієм Дащенком. Входячи у кабінет, директор розповідає, що зробив тут скромний косметичний ремонт і завіз власні меблі, аби комфортніше працювалось. Чимало часу проводить на робочому місці, бо мріє поставити підприємство на ноги.
- Чим живе Київський Іподром та які перспективи розвитку?, - цікавиться голова Громадської ради при Голосіївській райдержадміністрації Руслан Гаджимурадов, зважаючи, що у районі ширяться чутки про загрозу рейдерського захоплення Київського Іподрому, а в Громадську раду посипались скарги.
- Працівники кажуть, що погрожуєте їм звільненнями та переведенням зі штату на трудові угоди. Підприємці, що виселяєте з орендованих роками приміщень…
- Інтерес до Іподрому і розмови про рейдерські захоплення були завжди. Адже тут 38 гектарів землі і є чимало бажаючих їх «освоїти». Я нова людина на Іподромі. Прийшов сюди, аби показати, що підприємство може бути прибутковим, якщо навести лад і дисципліну на підприємстві.
Щодо скарг, то люди не надто люблять зміни, особливо, коли це зачіпає їхній звичний уклад життя і виводить з тіні їхні заробітки. Без змін вивести Іподром з кризи не зможемо. Сьогодні комунальне підприємство має понад 3 мільйони гривень боргів і їх треба гасити і реструктурувати, щоб припинити процедуру банкрутства.
Дотепер значна частина прибутку Іподрому була в тіні. Зокрема, оренда приміщень давала підприємству як мінімум удвічі менше доходу у рік, ніж могла б. Діяла схема, коли фірма Прогрес винаймала у Іподрому приміщення за тисячу гривень у місяць, а здавала його у суборенду за дві тисячі, або знімала за 3200 гривень і перездавала за 7600. І таких угод було з десяток. Лише 8 тисяч гривень у місяць платили газові заправки на в’їзді та на виїзді з Іподрому, а мали б удвічі дорожче. На Іподромі заробляли всі, крім самого Іподрому.
Аби уникнути конфлікту, поки що залишимо більшість орендарів на своїх місцях. Але піднімемо їм плату на 70-100%. При цьому оплата йтиме безпосередньо на рахунки КП «Київський Іподром». Виселятимемо лише банкрутів, боржників і тих, хто не платить. У нас є й такі. Приміром, за виставку тракторів, облаштовану на майданчику поряд із заправкою, Іподром не отримував ні копійки. Хочемо також попросити з Іподрому дві з трьох СТО.
Адже Іподром – це місце для випробовування коней, а не для ремонту автівок. До того ж це заборонено технікою безпеки, але раніше це ніхто до уваги не брав. Максимум залишимо одне СТО подалі від тварин, аби ремонтувати свою стару техніку і то ще подумаємо чи варто.
-А як щодо працівників і переоформлення трудових відносин з ними?
- Це потрібно, насамперед, задля економії коштів підприємства. Щомісяця маємо платити близько 150 тисяч гривень податків на зарплату. Наразі працюємо з податковою Києва, маємо борг по ЄСВ - 870 тисяч гривень і хочемо отримати розстрочку з його повернення. Переведення людей на трудові договори позбавить нас сплати ЄСВ, дасть змогу поступово розрахуватись із боргами і трішки підняти зарплати людям. Бо наразі вони вкрай мізерні – моя зарплата понад 5 тисяч гривень, звичайних працівників - 1218.
Крім того, хочемо, аби зарплату конюхам платили коневласники, як у всьому цивілізованому світі. А не так як у нас: офіційно платить Іподром і ще коневласники у конверті. Часто це призводить до конфліктів, бо виходить, що в людини два роботодавця, в яких не завжди однакове бачення того чи іншого питання.
- Але ж працівники, якщо їх вивести зі штату, будуть позбавлені прав, Зокрема, не зможуть розраховувати на частку комунального майна, якщо його приватизовуватимуть.
- Ну, по-перше, ми переводитимемо на трудовий договір працівників лише тих професій, роботу яких можна проконтролювати. Спочатку оформлятимемо договори на місяць, за який людина має показати, як вона працює. А потім продовжуватимемо на рік.
По-друге, у нас не держслужба і тому ніяких втрат не буде. Навпаки, вони стануть більш дисциплінованими. Не приходитимуть п’яними чи брудними на роботу, і не обкрадатимуть підприємство. Ми хочемо закупити працівникам однокові спецівки, щоб ідентифікувати їх.
- Ви вже сказали про обкрадання Іподрому. А що реально можна вкрасти на іподромі, окрім землі та коней?
- Ми встановили кілька відеокамер на території Іподрому і тепер можемо бачити, хто і чим займається. Так от завдяки відео виявили чимало цікавого. Приміром, чергова на в’їзді віддає гроші лише за умовно 50 заїздів автівок на територію, тоді як відеокамера фіксує 100 (ціна заїзду - 10 гривень). При цьому відмовляється робити запис у журнал щодо в’їзду-виїзду машин за «мізерну» зарплату. Ще одним додатковим видом заробітку працівників є катання людей з вулиці на конях (за 300 гривень), тренування коней сусіднього кінного клубу Авангард. Там є шикарні стійла, але немає поля для вигулу коней.
Поні-клуб, що знаходиться на нашій території, з 2012-го використовує нашу електроенергію і не платить ні копійки. Як бачите, на Іподромі ходять гроші, але вони йдуть повз підприємства, яке не сьогодні-завтра може стати банкрутом.
- Що заважає звільнити таку людину, особливо якщо є офіційна розцінка на заїзд машин і відеофіксація?
- Немає грубого порушення і вона мати-одиначка.
- Працівники живуть у гуртожитках: вони приватизовані чи це власність підприємства?
- Ні, гуртожиток не приватизований і в жахливому стані. Ми вже відремонтували там злив, на черзі - дах і опалення. Хочемо, аби працівники Іподрому, які там проживають, оформили право власності і утримували самі свій ЖЕО. Цей гуртожиток уже давно треба було передати у комунальну власність. За нашим зверненням у КМДА мають встановити розцінки на утримання гуртожитків, хто і за що має платити. Сьогодні люди платять за квадратний метр житла 0,76 копійок.
- Ви вже зауважили, що у підприємства понад 3 мільйони гривень боргів. Просите кредиторів про реструктуризацію?
- Так, попросили у банку Хрещатик зробити перерахунок, щоб гасити кредит (645 тисяч гривень), а не проценти, як раніше. Бо так можна все життя працювати і не розрахуватись із боргами. На сьогодні вже 222 тисячі гривень пішло в нікуди, на обслуговування кредиту.
На підтримку і допомогу міста та держави розраховувати за нинішніх складних умов не доводиться. До того ж, прийнята програма з приватизації ДП «Конярство України». Це значить, що за два роки всі конезаводи будуть у приватних руках.
- Скільки на Іподромі наразі коней? І у скільки обходиться їх утримання?
- Коней близько 280-ти. Дотепер за утримання рисаків коневласники платили 500-700 гривень, конкурних – 1500. Аби не було цінової дискримінації, вирішили для всіх зробити однакову ціну - 1500 гривень. Інакше борг підприємства лише ростиме. Єдине, може лишимо стару ціну для утримання коней державних конезаводів.
- Ваші очікування, іподром з приватизацією заводів помре?
- Не помре, але йому доведеться переорієнтувати з рисаків на конкурних коней, щоб вижити. По-перше, через зникнення заводів, яких лишилось до 10-ти. По-друге, через менші витрати на утримання останніх. По-третє, через більшу популярність конкуру серед приватників і дітей. А також готовність проводити змагання тричі на тиждень
На жаль, в Україні наразі лише 600 рисистих коней і у перспективі їх поголів’я падатиме. На сьогодні маємо лише французьку і орловську породи рисистих. При цьому Росія заборонила реєструвати орловських рисаків з України за борги. Та й у самій РФ нема гарного генофонду рисаків. Тому, за моїми очікуваннями, цей вид спорту поступово відмиратиме. Сьогодні саме на рисаків йде 70% витрат іподрому. Бо їм потрібен денний і нічний коняр, ветеринар, залиті доріжки, які треба регулярно підсипати ґрунтом, стежити за огорожею.
- Ви маєте відношення до кінного спорту?
- Опосередковане. Мені подобається цей вид спорту. До того ж донька займається конкуром. Щоправда, її кінь стоїть не тут і тренується вона в іншому місці. Бо наразі на Київському іподромі не найкращі для цього умови. Головне поле і стайні потребують ремонту, аби проводити тут змагання. Це перше, з чого ми почнемо, коли трішки виборсаємось із боргів. Наразі ми вже будуємо ангар-приміщення для тренувань і вигулу конкурщиків узимку. Хочемо також відкрити комунальну дитячу спортивну школу з прийнятними розцінками для занять діток. Вже є домовленість з об’єднанням «Молода Україна» про інвестиції у таку школу. За це об’єднання отримає половину майна школи. Аби кількість любителів кінного спорту зростала, хочемо залучати на Іподром дітей. Плануємо організовувати різні культурні заходи та екскурсії. Це також давало б якийсь дохід підприємству і відігравало виховну роль.
- Коли плануєте погасити борг підприємства? Є перспективний план розвитку Іподрому?
- Якщо не буде зовнішніх вливань, вийти з кризи буде майже нереально. Тому планую залучити близько 400 тисяч гривень уже зараз. Сподіваюсь, нам вдасться списати деякі борги і домовитись про реструктуризацію з кредиторами. Головне нині - вийти з процедури банкрутства. Тоді буде інша робота. Бо при банкрутстві є арбітражні керуючі, з якими обов’язково треба погоджувати все.
- Звідки плануєте залучити 400 тисяч гривень?
- Це будуть благодійні внески від юросіб, компаній, власникам яких подобається кінний спорт.
- Є конкретні інвест-пропозиції?
- Поки що лише на рівні розмов. Зараз запрошуємо послів Катару, Бахрейну, Саудівської Аравії. У цих країнах дуже популярні кінні змагання. Можливо інвестиції зайдуть на Іподром звідти.
- З вітчизняних інвесторів хтось цікавився Іподромом, приміром, Олександр Онищенко?
- З вітчизняних наразі цікавився лише він.
- Які умови та інвест-проекти розглядаються?
- Обов’язкова умова –збереження Іподрому. Тривалість оренди залежатиме від обсягу інвестицій. Зрозуміло, на праві власності майно передаватись не буде. Та й на 49 років навряд чи його віддадуть в оренду. Хоча усе залежатиме від проекту. Ідеально було аби парламент дозволив тоталізатор, заборонений з 2009 року, і скасував закон «Про заборону азартних ігор».
Щодо інвестпроекту з передачею в оренду кількох ділянок під будівництво офісно-торговельного центру, то він чомусь не спрацював. Хоча є відповідне рішення Київради і воно не скасоване.
- Якщо запрацює тоталізатор, що з цього матиме Іподром, коневласники, держава?
- Це дасть змогу піднятись не одній людині і підприємству. Це мільйони. Хоча в Україні не такі азартні люди, як на Сході. Там навіть бари є, де дивляться виключно кінні скачки і роблять ставки. Розвинений кінний спорт й у Франції, де ледь не в кожному місті є іподром і утримують 16 тисяч рисаків. Там на тоталізаторі крутиться 29% пенсійної системи країни. В Україні з цим буде важче. Бо як я вже казав, немає стільки азарту, українці бідніші і маємо лише 600 рисистих коней, яких за місяць знатиме кожен. Залучити гроші у кінний спорт могло б підключення до всесвітньої системи трансляції бігів. Нещодавно ми пускали трансляцію на ютубі і побачили, що її дивились у Японії і Бразилії. Тобто інтерес є. Єдине, треба забезпечити певну кількість коней у кожному забігу і домовитись про підключення до цієї системи. Проситимемо посприяти цьому мера та президента федерації кінного спорту.
До речі, на День Києва ми робили скачки з призовим фондом на кожен забіг - 200,500, 1000 грн. У цей день арени були забиті. Якби такі призові фонди були щонеділі, відвідувачів Іподрому однозначно побільшало б. А так переважно ходять фанатики, які закохані у цей вид спорту.
До речі, користуючись нагодою, запрошую киян на неймовірні скачки, які щонеділі проходять на Київському Іподромі. А також прошу волонтерів долучатись до прибирання території Іподрому.
P.S. Варто зауважити, що Громадська рада при Голосіївській райдержадміністрації та Київський Іподром наразі напрацьовують низку спільних заходів для покращення ситуації на підприємстві, залученні туди відвідувачів та популяризації кінного спорту. Крім того, з доброї волі керівництва Іподрому на підприємстві найімовірніше буде розміщено склад для збору допомоги військовим із зони АТО.
Нагадаємо, під час третього засідання Громадської ради було піднято питання щодо скарг на дії нового керівництва Іподрому по відношенню до працівників, які там працюють, та підприємців, які вже кілька років поспіль орендують приміщення комунального підприємства.
А на самом то деле фишка вот в чем на ипподроме заробляли усі крім самого іподрому!
В Киеве за взятку в размере 50 тысяч гривен задержаны чиновники коммунального предприятия, сообщил на своей странице в Facebook
начальник ГУ МВД Украины генерал-майор Александр Терещук.
А именно заместителя директора киевского ипподрома Стадника Г.В. задержали Шковыру Ирину Николаевну
И главного инженера Хомышина Юрия Борисоввича
"Сотрудники столичного Управления противодействия преступности в сфере экономики задержали "на горячем" заместителя директора и главного инженера одного из коммунальных предприятий. Чиновники требовали 60 000 гривен, а фактически получили — 50 000 гривен.
В такую сумму они, кроме официальных платежей, оценили свое содействие в заключении договора о совместном сотрудничестве, в том числе за предоставление помещений для проведения киносъемок", — сообщил А.Терещук.
"Любителям легкой наживы грозит до десяти лет тюрьмы с лишением права занимать определенные должности или заниматься определенной деятельностью на срок до трех лет, с конфискацией имущества и специальной конфискацией", — отметил начальник ГУ МВД Украины.
«Все потребує господарської руки», - каже директор Комунального підприємства «Київський Іподром» Геннадій Стаднік при зустрічі з Головою Громадської ради при Голосіївській райдержадміністрації, ГО «Перспективи Києва» Русланом Гаджимурадовим, заступником голови ради і очільником ГО «Голосіївська родина» Андрієм Дащенком. Входячи у кабінет, директор розповідає, що зробив тут скромний косметичний ремонт і завіз власні меблі, аби комфортніше працювалось. Чимало часу проводить на робочому місці, бо мріє поставити підприємство на ноги.
- Чим живе Київський Іподром та які перспективи розвитку?, - цікавиться голова Громадської ради при Голосіївській райдержадміністрації Руслан Гаджимурадов, зважаючи, що у районі ширяться чутки про загрозу рейдерського захоплення Київського Іподрому, а в Громадську раду посипались скарги.
- Працівники кажуть, що погрожуєте їм звільненнями та переведенням зі штату на трудові угоди. Підприємці, що виселяєте з орендованих роками приміщень…
- Інтерес до Іподрому і розмови про рейдерські захоплення були завжди. Адже тут 38 гектарів землі і є чимало бажаючих їх «освоїти». Я нова людина на Іподромі. Прийшов сюди, аби показати, що підприємство може бути прибутковим, якщо навести лад і дисципліну на підприємстві.
Щодо скарг, то люди не надто люблять зміни, особливо, коли це зачіпає їхній звичний уклад життя і виводить з тіні їхні заробітки. Без змін вивести Іподром з кризи не зможемо. Сьогодні комунальне підприємство має понад 3 мільйони гривень боргів і їх треба гасити і реструктурувати, щоб припинити процедуру банкрутства.
Дотепер значна частина прибутку Іподрому була в тіні. Зокрема, оренда приміщень давала підприємству як мінімум удвічі менше доходу у рік, ніж могла б. Діяла схема, коли фірма Прогрес винаймала у Іподрому приміщення за тисячу гривень у місяць, а здавала його у суборенду за дві тисячі, або знімала за 3200 гривень і перездавала за 7600. І таких угод було з десяток. Лише 8 тисяч гривень у місяць платили газові заправки на в’їзді та на виїзді з Іподрому, а мали б удвічі дорожче. На Іподромі заробляли всі, крім самого Іподрому.
Аби уникнути конфлікту, поки що залишимо більшість орендарів на своїх місцях. Але піднімемо їм плату на 70-100%. При цьому оплата йтиме безпосередньо на рахунки КП «Київський Іподром». Виселятимемо лише банкрутів, боржників і тих, хто не платить. У нас є й такі. Приміром, за виставку тракторів, облаштовану на майданчику поряд із заправкою, Іподром не отримував ні копійки. Хочемо також попросити з Іподрому дві з трьох СТО.
Адже Іподром – це місце для випробовування коней, а не для ремонту автівок. До того ж це заборонено технікою безпеки, але раніше це ніхто до уваги не брав. Максимум залишимо одне СТО подалі від тварин, аби ремонтувати свою стару техніку і то ще подумаємо чи варто.
-А як щодо працівників і переоформлення трудових відносин з ними?
- Це потрібно, насамперед, задля економії коштів підприємства. Щомісяця маємо платити близько 150 тисяч гривень податків на зарплату. Наразі працюємо з податковою Києва, маємо борг по ЄСВ - 870 тисяч гривень і хочемо отримати розстрочку з його повернення. Переведення людей на трудові договори позбавить нас сплати ЄСВ, дасть змогу поступово розрахуватись із боргами і трішки підняти зарплати людям. Бо наразі вони вкрай мізерні – моя зарплата понад 5 тисяч гривень, звичайних працівників - 1218.
Крім того, хочемо, аби зарплату конюхам платили коневласники, як у всьому цивілізованому світі. А не так як у нас: офіційно платить Іподром і ще коневласники у конверті. Часто це призводить до конфліктів, бо виходить, що в людини два роботодавця, в яких не завжди однакове бачення того чи іншого питання.
- Але ж працівники, якщо їх вивести зі штату, будуть позбавлені прав, Зокрема, не зможуть розраховувати на частку комунального майна, якщо його приватизовуватимуть.
- Ну, по-перше, ми переводитимемо на трудовий договір працівників лише тих професій, роботу яких можна проконтролювати. Спочатку оформлятимемо договори на місяць, за який людина має показати, як вона працює. А потім продовжуватимемо на рік.
По-друге, у нас не держслужба і тому ніяких втрат не буде. Навпаки, вони стануть більш дисциплінованими. Не приходитимуть п’яними чи брудними на роботу, і не обкрадатимуть підприємство. Ми хочемо закупити працівникам однокові спецівки, щоб ідентифікувати їх.
- Ви вже сказали про обкрадання Іподрому. А що реально можна вкрасти на іподромі, окрім землі та коней?
- Ми встановили кілька відеокамер на території Іподрому і тепер можемо бачити, хто і чим займається. Так от завдяки відео виявили чимало цікавого. Приміром, чергова на в’їзді віддає гроші лише за умовно 50 заїздів автівок на територію, тоді як відеокамера фіксує 100 (ціна заїзду - 10 гривень). При цьому відмовляється робити запис у журнал щодо в’їзду-виїзду машин за «мізерну» зарплату. Ще одним додатковим видом заробітку працівників є катання людей з вулиці на конях (за 300 гривень), тренування коней сусіднього кінного клубу Авангард. Там є шикарні стійла, але немає поля для вигулу коней.
Поні-клуб, що знаходиться на нашій території, з 2012-го використовує нашу електроенергію і не платить ні копійки. Як бачите, на Іподромі ходять гроші, але вони йдуть повз підприємства, яке не сьогодні-завтра може стати банкрутом.
- Що заважає звільнити таку людину, особливо якщо є офіційна розцінка на заїзд машин і відеофіксація?
- Немає грубого порушення і вона мати-одиначка.
- Працівники живуть у гуртожитках: вони приватизовані чи це власність підприємства?
- Ні, гуртожиток не приватизований і в жахливому стані. Ми вже відремонтували там злив, на черзі - дах і опалення. Хочемо, аби працівники Іподрому, які там проживають, оформили право власності і утримували самі свій ЖЕО. Цей гуртожиток уже давно треба було передати у комунальну власність. За нашим зверненням у КМДА мають встановити розцінки на утримання гуртожитків, хто і за що має платити. Сьогодні люди платять за квадратний метр житла 0,76 копійок.
- Ви вже зауважили, що у підприємства понад 3 мільйони гривень боргів. Просите кредиторів про реструктуризацію?
- Так, попросили у банку Хрещатик зробити перерахунок, щоб гасити кредит (645 тисяч гривень), а не проценти, як раніше. Бо так можна все життя працювати і не розрахуватись із боргами. На сьогодні вже 222 тисячі гривень пішло в нікуди, на обслуговування кредиту.
На підтримку і допомогу міста та держави розраховувати за нинішніх складних умов не доводиться. До того ж, прийнята програма з приватизації ДП «Конярство України». Це значить, що за два роки всі конезаводи будуть у приватних руках.
- Скільки на Іподромі наразі коней? І у скільки обходиться їх утримання?
- Коней близько 280-ти. Дотепер за утримання рисаків коневласники платили 500-700 гривень, конкурних – 1500. Аби не було цінової дискримінації, вирішили для всіх зробити однакову ціну - 1500 гривень. Інакше борг підприємства лише ростиме. Єдине, може лишимо стару ціну для утримання коней державних конезаводів.
- Ваші очікування, іподром з приватизацією заводів помре?
- Не помре, але йому доведеться переорієнтувати з рисаків на конкурних коней, щоб вижити. По-перше, через зникнення заводів, яких лишилось до 10-ти. По-друге, через менші витрати на утримання останніх. По-третє, через більшу популярність конкуру серед приватників і дітей. А також готовність проводити змагання тричі на тиждень
На жаль, в Україні наразі лише 600 рисистих коней і у перспективі їх поголів’я падатиме. На сьогодні маємо лише французьку і орловську породи рисистих. При цьому Росія заборонила реєструвати орловських рисаків з України за борги. Та й у самій РФ нема гарного генофонду рисаків. Тому, за моїми очікуваннями, цей вид спорту поступово відмиратиме. Сьогодні саме на рисаків йде 70% витрат іподрому. Бо їм потрібен денний і нічний коняр, ветеринар, залиті доріжки, які треба регулярно підсипати ґрунтом, стежити за огорожею.
- Ви маєте відношення до кінного спорту?
- Опосередковане. Мені подобається цей вид спорту. До того ж донька займається конкуром. Щоправда, її кінь стоїть не тут і тренується вона в іншому місці. Бо наразі на Київському іподромі не найкращі для цього умови. Головне поле і стайні потребують ремонту, аби проводити тут змагання. Це перше, з чого ми почнемо, коли трішки виборсаємось із боргів. Наразі ми вже будуємо ангар-приміщення для тренувань і вигулу конкурщиків узимку. Хочемо також відкрити комунальну дитячу спортивну школу з прийнятними розцінками для занять діток. Вже є домовленість з об’єднанням «Молода Україна» про інвестиції у таку школу. За це об’єднання отримає половину майна школи. Аби кількість любителів кінного спорту зростала, хочемо залучати на Іподром дітей. Плануємо організовувати різні культурні заходи та екскурсії. Це також давало б якийсь дохід підприємству і відігравало виховну роль.
- Коли плануєте погасити борг підприємства? Є перспективний план розвитку Іподрому?
- Якщо не буде зовнішніх вливань, вийти з кризи буде майже нереально. Тому планую залучити близько 400 тисяч гривень уже зараз. Сподіваюсь, нам вдасться списати деякі борги і домовитись про реструктуризацію з кредиторами. Головне нині - вийти з процедури банкрутства. Тоді буде інша робота. Бо при банкрутстві є арбітражні керуючі, з якими обов’язково треба погоджувати все.
- Звідки плануєте залучити 400 тисяч гривень?
- Це будуть благодійні внески від юросіб, компаній, власникам яких подобається кінний спорт.
- Є конкретні інвест-пропозиції?
- Поки що лише на рівні розмов. Зараз запрошуємо послів Катару, Бахрейну, Саудівської Аравії. У цих країнах дуже популярні кінні змагання. Можливо інвестиції зайдуть на Іподром звідти.
- З вітчизняних інвесторів хтось цікавився Іподромом, приміром, Олександр Онищенко?
- З вітчизняних наразі цікавився лише він.
- Які умови та інвест-проекти розглядаються?
- Обов’язкова умова –збереження Іподрому. Тривалість оренди залежатиме від обсягу інвестицій. Зрозуміло, на праві власності майно передаватись не буде. Та й на 49 років навряд чи його віддадуть в оренду. Хоча усе залежатиме від проекту. Ідеально було аби парламент дозволив тоталізатор, заборонений з 2009 року, і скасував закон «Про заборону азартних ігор».
Щодо інвестпроекту з передачею в оренду кількох ділянок під будівництво офісно-торговельного центру, то він чомусь не спрацював. Хоча є відповідне рішення Київради і воно не скасоване.
- Якщо запрацює тоталізатор, що з цього матиме Іподром, коневласники, держава?
- Це дасть змогу піднятись не одній людині і підприємству. Це мільйони. Хоча в Україні не такі азартні люди, як на Сході. Там навіть бари є, де дивляться виключно кінні скачки і роблять ставки. Розвинений кінний спорт й у Франції, де ледь не в кожному місті є іподром і утримують 16 тисяч рисаків. Там на тоталізаторі крутиться 29% пенсійної системи країни. В Україні з цим буде важче. Бо як я вже казав, немає стільки азарту, українці бідніші і маємо лише 600 рисистих коней, яких за місяць знатиме кожен. Залучити гроші у кінний спорт могло б підключення до всесвітньої системи трансляції бігів. Нещодавно ми пускали трансляцію на ютубі і побачили, що її дивились у Японії і Бразилії. Тобто інтерес є. Єдине, треба забезпечити певну кількість коней у кожному забігу і домовитись про підключення до цієї системи. Проситимемо посприяти цьому мера та президента федерації кінного спорту.
До речі, на День Києва ми робили скачки з призовим фондом на кожен забіг - 200,500, 1000 грн. У цей день арени були забиті. Якби такі призові фонди були щонеділі, відвідувачів Іподрому однозначно побільшало б. А так переважно ходять фанатики, які закохані у цей вид спорту.
До речі, користуючись нагодою, запрошую киян на неймовірні скачки, які щонеділі проходять на Київському Іподромі. А також прошу волонтерів долучатись до прибирання території Іподрому.
P.S. Варто зауважити, що Громадська рада при Голосіївській райдержадміністрації та Київський Іподром наразі напрацьовують низку спільних заходів для покращення ситуації на підприємстві, залученні туди відвідувачів та популяризації кінного спорту. Крім того, з доброї волі керівництва Іподрому на підприємстві найімовірніше буде розміщено склад для збору допомоги військовим із зони АТО.
Нагадаємо, під час третього засідання Громадської ради було піднято питання щодо скарг на дії нового керівництва Іподрому по відношенню до працівників, які там працюють, та підприємців, які вже кілька років поспіль орендують приміщення комунального підприємства.
А на самом то деле фишка вот в чем на ипподроме заробляли усі крім самого іподрому!
В Киеве за взятку в размере 50 тысяч гривен задержаны чиновники коммунального предприятия, сообщил на своей странице в Facebook
начальник ГУ МВД Украины генерал-майор Александр Терещук.
А именно заместителя директора киевского ипподрома Стадника Г.В. задержали Шковыру Ирину Николаевну
И главного инженера Хомышина Юрия Борисоввича
"Сотрудники столичного Управления противодействия преступности в сфере экономики задержали "на горячем" заместителя директора и главного инженера одного из коммунальных предприятий. Чиновники требовали 60 000 гривен, а фактически получили — 50 000 гривен.
В такую сумму они, кроме официальных платежей, оценили свое содействие в заключении договора о совместном сотрудничестве, в том числе за предоставление помещений для проведения киносъемок", — сообщил А.Терещук.
"Любителям легкой наживы грозит до десяти лет тюрьмы с лишением права занимать определенные должности или заниматься определенной деятельностью на срок до трех лет, с конфискацией имущества и специальной конфискацией", — отметил начальник ГУ МВД Украины.
Последнее редактирование модератором:
A
И как все закончилось? Кто теперь ипподромом управляет?
A
В принципе никак. Шковыру Ирину выпустили под залог, уже снова начала появляться на ипподроме. Ее соратника Хомышина Юрия пока не видно...
Украина це эуропа
Украина це эуропа
A
В КОНЮШНЕ У КЛИЧКО – ТАКИЕ КЛЯЧИ! Или почему умирает Киевский ипподром
Конь по имени Виталька:
Конь по имени Виталька:
A
Вот решение суда по делу Шковыры и Хомышина.
ЧАСТИНА ПЕРША.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Подільський районний суд м. Києва у складі:
слідчого судді - Отвіновського П.Л.
при секретарі - Снісаренко В.Б.,
слідчого - Камінського Р.В.,
з участю прокурора - Кутового Д.В.,
підозрюваного - ОСОБА_1,
захисника - ОСОБА_2,
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання слідчого СВ Подільського РУ ГУ МВС України в м. Києві Камінського Р.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Львів, українця, громадянина України, працюючого на посаді головного інженера КП "Київського іподрому", зареєсторваного та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, якому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,-
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1, будучи службовою особою, уповноваженою на виконання адміністративно-господарських функцій - головним інженером КП «Київський іподром» (код ЄДРПОУ 00846346, м. Київ, пр-т. Академіка Глушкова, 10), діючи умисно, протиправно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою із заступником директора з розвитку та організації підприємства КП «Київський іподром» ОСОБА_5, вчинив вказане кримінальне правопорушення за наступних обставин.
Так встановлено, що згідно наказу № 128-К від 01 вересня 2015 року, ОСОБА_1 призначено на посаду головного інженера комунального підприємства «Київський іподром».
Згідно п. 4 посадової інструкції Головного інженера комунального підприємства «Київський іподром», з якою останній був ознайомлений 01.09.2015, головний інженер несе відповідальність відповідно до:
- п. 4.5 за порушення, скоєні в процесі своєї діяльності, в межах, встановлених чинним адміністративним, кримінальним та цивільним законодавством;
- п. 4.7 за неправомірне використання наданих службових повноважень, а також використання їх в особистих цілях;
Так, в кінці серпня 2015 року, ОСОБА_6, будучи представником за довіреністю ФОП ОСОБА_7, отримав завдання від останнього на проведення переговорів із службовими особами КП «Київський Іподром» щодо взяття в оренду території вказаного комунального підприємства з метою зняття художнього фільму «Бізнес план».
ЧАСТИНА ДРУГА.
З цією метою ОСОБА_6, в кінці серпня 2015, прибув за адресою м. Київ, пр.-т. Академіка Глушкова, 10, де зустрівся із Головним інженером КП «Київський іподром» ОСОБА_1, який повідомив про те, що з метою використання території комунального підприємства необхідно укласти договір про співробітництво, в якому буде визначено умови проведення зйомок та визначено розмір благодійної допомоги КП «Київський іподром». Крім того ОСОБА_1 повідомив ОСОБА_6, про те, що він повинен погодити з директором можливість укладання зазначеного договору.
Після цього, ОСОБА_1, з метою отримання неправомірної вигоди, діючи спільно із заступником директора з розвитку та організації підприємства КП «Київський іподром» ОСОБА_5, погодив із останньою, що висуне вимогу ОСОБА_6 про те, що загальний платіж (благодійна допомога) за один знімальний день на території комунального підприємства має становити 7 тис. 800 грн., з яких офіційний платіж за один день використання території комунального підприємства відповідно до договору про співробітництво має становити 3 тис. 800 грн., а решту в сумі 4 тис. грн. необхідно буде передати їм готівкою, яку вони, ОСОБА_1 із ОСОБА_5, отримають особисто в якості неправомірної вигоди та розподілять між собою. В свою чергу, ОСОБА_5, будучи заступником директора комунального підприємства, повинна буде забезпечити підписання директором КП «Київський іподром» договору про співробітництво із ФОП ОСОБА_7, відповідно до якого останній буде передано територію іподрому для зйомок фільму.
В подальшому, ОСОБА_1, діючи за попередньою змовою із ОСОБА_5, та реалізуючи раніше досягнуті з останньою домовленості щодо отримання неправомірної вигоди, діючи у службовому приміщенні КП «Київський іподром», висунув вимогу ОСОБА_6, про те, що загальний платіж за один знімальний день на території комунального підприємства має становити 7 тис. 800 грн., з яких офіційний платіж відповідно до договору про співробітництво має становити 3 тис. 800 грн., а решту в сумі 4 тис. грн. необхідно буде передати йому готівкою. Також ОСОБА_1 повідомив, що в разі непогодження ОСОБА_6 із вказаною вимогою, вказаний договір підписаний не буде, а отже і використання території комунального підприємства ФОП ОСОБА_7, буде не можливим.
ОСОБА_6, враховуючи необхідність використання території КП «Київський іподром» для зйомки фільму, з вимогою ОСОБА_1 погодився.
15.09.2015 в денний час доби, ОСОБА_1, діючи за попередньою змовою із заступником директора з розвитку та організації підприємства КП «Київський іподром» ОСОБА_5, знаходячись у службовому приміщенні вказаного комунального підприємства за адресою: м. Київ, пр.-т. Академіка Глушкова, 10, спільно із останньою повторно висунув вимогу про те, що загальний платіж за один знімальний день на території комунального підприємства має становити 8 тис. грн., з яких офіційний платіж відповідно до договору про співробітництво має становити 3 тис. 800 грн., які буде сплачено на рахунок комунального підприємства, а решту в загальній сумі 50 тис. грн. з розрахунку 4 тис. грн. за один день використання території комунального підприємства, необхідно буде передати йому та ОСОБА_5 особисто готівкою. На вимоги вказаних осіб ОСОБА_6, враховуючи необхідність використання території комунального підприємства під час зйомки фільму, погодився.
18 вересня 2015 року 13 год. 50 хв. ОСОБА_6 згідно встановленої домовленості прибув до приміщення КП «Київський іподром», де в кабінеті головного інженера КП «Київський іподром» передав головному інженеру комунального підприємства ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 50 тис. грн. для розподілу між останнім та ОСОБА_5 в якості неправомірної вигоди за укладання договору про співробітництво, відповідно до якого ФОП ОСОБА_7 буде передано територію іподрому для зйомок фільму.
Після отримання неправомірної вигоди в розмірі 50 тис. грн., ОСОБА_1 надав ОСОБА_6 договір про сумісну співпрацю підписаний від імені директора КП «Київський Іподром» ОСОБА_8 та печаткою підприємства, підписання якого забезпечили спільно головний інженер КП «Київський іподром» ОСОБА_1 та заступник директора з розвитку та організації підприємства КП «Київський іподром» ОСОБА_5 відповідно до раніше обумовленого між ними злочинного наміру.
ОСОБА_1, отримавши грошові кошти від ОСОБА_6, з метою подальшого розподілу їх між ним та ОСОБА_5, поклав їх до сумки та вийшов з приміщення у внутрішній двір КП «Київський іподром» та, підійшовши до автомобіля марки Nissan, д.н. НОМЕР_1, поклав сумку до автомобіля.
ЧАСТИНА ТРЕТЯ.
18.09.2015 працівниками міліції було проведено огляд місця події, в ході якого в приміщенні кабінету головного інженера КП «Київський іподром» за адресою: м. Київ, пр.-т. Академіка Глушкова 10, під час поверхневого огляду ОСОБА_1 із застосуванням лампи ультрафіолетового світіння на руках виявлено світіння речовини зеленого кольору. Також під час огляду місця події з автомобіля марки Nissan, державні номерні знаки НОМЕР_1 вилучено сумку чорного кольору з котрої вилучено грошові кошти в сумі 50 тис. грн. які під світлом лампи ультрафіолетового світіння мали позначення зеленого кольору.
Необхідність застосування зазначеного запобіжного заходу обґрунтована слідчим тим, що ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування або суду, оскільки йому відомо, що за вчинений ним злочини передбачено кримінальну відповідальність у вигляді позбавлення волі.
Знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні. Підозрюваному відомо про зовнішній вигляд потерпілих, повні анкетні дані, та місця роботи. Вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується, та діючи із корисливих спонукань може продовжити вчиняти злочини. Перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. На той факт, що підозрюваний буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду вказує те, що, усвідомлюючи невідворотність реального покарання, що загрожує за вчинений злочин пов'язаний із позбавленням волі, підозрюваний намагатиметься уникнути кримінальної відповідальності шляхом зміни місця проживання, неявки на виклики слідчого, прокурора та суду. Ризик впливу на заявника та свідків у кримінальному провадженні є актуальним з огляду на те, що підозрюваний знає місце їх проживання, а ті володіють необхідною інформацією, яка має значення для кримінального провадження.В судовому засіданні слідчий та прокурор клопотання підтримали, і просив задовольнити з викладених у ньому підстав.
Підозрюваний та його захисник заперечували проти задоволення даного клопотання, просили відмовити в його задоволенні та обрати інший запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою, зокрема заставу. Заслухавши пояснення слідчого, прокурора, підозрюваного та захисника вивчивши матеріали справи, приходжу до висновку про задоволення клопотання слідчого з наступних підстав.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбачених статтею 177 цього Кодексу.
Оцінюючи в сукупності надані сторонами кримінального провадження докази, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу враховую вагомість наявних у справі доказів про вчинення ОСОБА_1 злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні злочину, те, що, ОСОБА_1 може переховуватись від органів досудового слідства та суду, оскільки підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі спеціальною конфіскацією та з конфіскацією майна, оскільки відповідно до змін внесеними к КК України згідно із Законом № 1698-VII від 14.10.2014 року ст. 75 КК України за корупційні злочини не передбачає звільнення від відбування покарання з випробуванням, а тому усвідомлюючи невідворотність реального терміну покарання у разі визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні кримінального правопорушення, яке йому інкримінують ОСОБА_1 на думку слідчого судді може здійснити пробу переховуватись від органів досудового слідства та суду. Крім, цього ОСОБА_1, може впливати на заявника та на момент досудового слідства осіб, які є понятими, що були присутні під час слідчих дій, а саме: ОСОБА_1, знає заявника та понятих в обличчя, був ознайомлений з протоколоми оглядом місця події та допиту заявника в яких зазначено їх адреси. Також ОСОБА_1 працює на посаді головного інженера, а тому він може вчинити дії спрямовані на знищення, або підроблення документів щодо походження грошових коштів, оскільки на момент розгляду клопотання підозрюваний не відсторонений від посади.
Відповідно до Рішень Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об'єднаного Королівства» від 30 серпня 1990 року, «Мюррей Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
ЧАСТИНА ЧЕТВЕРТА.
Підставами взяття під варту виступають, спочатку докази, що викривають особу у вчиненні злочину, достатні для пред'явлення звинувачення (у виняткових випадках запобіжний захід може бути застосований при недостатності доказів для пред'явлення звинувачення, але вказують на причетність особи до вчиненого злочину.
З наданих матеріалів клопотання вбачається обґрунтована підозра, щодо вчинення підозрюваним злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, в судовому засіданні слідчим та прокурором доведено наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, та необхідність у зв'язку з цим обрати ОСОБА_1 міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки слідчий суддя вважає, що ОСОБА_1 може уникнути слідства та суду, впливати на заявника та свідків та вчинити дії спрямовані на приховування слідів злочину.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених законом.
В статті 182 КПК України передбачено, що застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених ч.3 та 4 ст.183 цього Кодексу. Застава може бути внесена як самим підозрюваним, обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб'єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності. При застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваному, обвинуваченому роз'яснюються його обов'язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов'язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов'язків. У разі внесення застави згідно з ухвалою слідчого судді, суду щодо особи, стосовно якої раніше було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, передбачені цією частиною роз'яснення здійснюються уповноваженою службовою особою місця ув'язнення. Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів мінімальної заробітної плати. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів мінімальної заробітної плати відповідно. У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 цього Кодексу. Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Слідчий суддя, з огляду на обставини та тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення, вважає, що цей випадок є виключним і що навіть максимальна сума застави у розмірі 80 розмірів мінімальної заробітної плати не забезпечить виконання обвинуваченими ОСОБА_1 обов'язків, передбачених КПК України. На думку слідчого судді, з урахуванням особи підозрюваного, його майнового стану, зможе забезпечити виконання ними своїх обов'язків лише застава в розмірі 300 мінімальних заробітних плат, що складає 365 400 грн
ЧАСТИНА П'ЯТА.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 199, 202, 205, 309, 331, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя,-
П О С Т А Н О В И В :
клопотання слідчого СВ Подільського РУ ГУ МВС України в м. Києві Камінського Р.В. про застосування запобіжного у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 - задовольнити.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Визначити розмір застави у межах 300 мінімальних заробітних плат, що складає 365 400 гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: 37318001004444, отримувач - УДК у м. Києві, код ЄДРПОУ - 02896727, банк отримувача - ГУ ДКУ у м. Києві, МФО - 820019, призначення платежу: застава, № ухвали суду, прізвище, ім'я, по- батькові платника застави.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь - який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали;
У разі внесення застави зобов'язати ОСОБА_1 прибувати за кожною вимогою до слідчого та прокурора в провадженні якого перебуває кримінальне провадження та суду.
Також покласти на ОСОБА_1 наступні обов'язки:
-не відлучатися з населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватись від спілкування з підозрюваною та свідками по даному кримінальному провадженню;
- носити електронний засіб контролю;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на вказаний депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю. У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Строк дії обов'язків становить два місяці, але не більше ніж строк досудового слідства.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Строк дії ухвали становить шістдесят днів, тобто до 16 листопада 2015 року 18 годин 05 хвилин включно.
Обов'язок виконання ухвали в частині носити електронний засіб контролю в разі звільнення ОСОБА_1 з під варти покласти на працівників Подільського РУ ГУ МВС України в м. Києві.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Підозрюваного ОСОБА_1 направити до Київського СІЗО Державного департаменту України з питань виконання покарань для подальшого утримання.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом п'яти днів з моменту її проголошення.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурота та слідчого в провадженні яких перебуває кримінальне провадження.
Слідчий суддя Отвіновський П.Л.
ЧАСТИНА ПЕРША.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Подільський районний суд м. Києва у складі:
слідчого судді - Отвіновського П.Л.
при секретарі - Снісаренко В.Б.,
слідчого - Камінського Р.В.,
з участю прокурора - Кутового Д.В.,
підозрюваного - ОСОБА_1,
захисника - ОСОБА_2,
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання слідчого СВ Подільського РУ ГУ МВС України в м. Києві Камінського Р.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Львів, українця, громадянина України, працюючого на посаді головного інженера КП "Київського іподрому", зареєсторваного та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, якому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,-
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1, будучи службовою особою, уповноваженою на виконання адміністративно-господарських функцій - головним інженером КП «Київський іподром» (код ЄДРПОУ 00846346, м. Київ, пр-т. Академіка Глушкова, 10), діючи умисно, протиправно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою із заступником директора з розвитку та організації підприємства КП «Київський іподром» ОСОБА_5, вчинив вказане кримінальне правопорушення за наступних обставин.
Так встановлено, що згідно наказу № 128-К від 01 вересня 2015 року, ОСОБА_1 призначено на посаду головного інженера комунального підприємства «Київський іподром».
Згідно п. 4 посадової інструкції Головного інженера комунального підприємства «Київський іподром», з якою останній був ознайомлений 01.09.2015, головний інженер несе відповідальність відповідно до:
- п. 4.5 за порушення, скоєні в процесі своєї діяльності, в межах, встановлених чинним адміністративним, кримінальним та цивільним законодавством;
- п. 4.7 за неправомірне використання наданих службових повноважень, а також використання їх в особистих цілях;
Так, в кінці серпня 2015 року, ОСОБА_6, будучи представником за довіреністю ФОП ОСОБА_7, отримав завдання від останнього на проведення переговорів із службовими особами КП «Київський Іподром» щодо взяття в оренду території вказаного комунального підприємства з метою зняття художнього фільму «Бізнес план».
ЧАСТИНА ДРУГА.
З цією метою ОСОБА_6, в кінці серпня 2015, прибув за адресою м. Київ, пр.-т. Академіка Глушкова, 10, де зустрівся із Головним інженером КП «Київський іподром» ОСОБА_1, який повідомив про те, що з метою використання території комунального підприємства необхідно укласти договір про співробітництво, в якому буде визначено умови проведення зйомок та визначено розмір благодійної допомоги КП «Київський іподром». Крім того ОСОБА_1 повідомив ОСОБА_6, про те, що він повинен погодити з директором можливість укладання зазначеного договору.
Після цього, ОСОБА_1, з метою отримання неправомірної вигоди, діючи спільно із заступником директора з розвитку та організації підприємства КП «Київський іподром» ОСОБА_5, погодив із останньою, що висуне вимогу ОСОБА_6 про те, що загальний платіж (благодійна допомога) за один знімальний день на території комунального підприємства має становити 7 тис. 800 грн., з яких офіційний платіж за один день використання території комунального підприємства відповідно до договору про співробітництво має становити 3 тис. 800 грн., а решту в сумі 4 тис. грн. необхідно буде передати їм готівкою, яку вони, ОСОБА_1 із ОСОБА_5, отримають особисто в якості неправомірної вигоди та розподілять між собою. В свою чергу, ОСОБА_5, будучи заступником директора комунального підприємства, повинна буде забезпечити підписання директором КП «Київський іподром» договору про співробітництво із ФОП ОСОБА_7, відповідно до якого останній буде передано територію іподрому для зйомок фільму.
В подальшому, ОСОБА_1, діючи за попередньою змовою із ОСОБА_5, та реалізуючи раніше досягнуті з останньою домовленості щодо отримання неправомірної вигоди, діючи у службовому приміщенні КП «Київський іподром», висунув вимогу ОСОБА_6, про те, що загальний платіж за один знімальний день на території комунального підприємства має становити 7 тис. 800 грн., з яких офіційний платіж відповідно до договору про співробітництво має становити 3 тис. 800 грн., а решту в сумі 4 тис. грн. необхідно буде передати йому готівкою. Також ОСОБА_1 повідомив, що в разі непогодження ОСОБА_6 із вказаною вимогою, вказаний договір підписаний не буде, а отже і використання території комунального підприємства ФОП ОСОБА_7, буде не можливим.
ОСОБА_6, враховуючи необхідність використання території КП «Київський іподром» для зйомки фільму, з вимогою ОСОБА_1 погодився.
15.09.2015 в денний час доби, ОСОБА_1, діючи за попередньою змовою із заступником директора з розвитку та організації підприємства КП «Київський іподром» ОСОБА_5, знаходячись у службовому приміщенні вказаного комунального підприємства за адресою: м. Київ, пр.-т. Академіка Глушкова, 10, спільно із останньою повторно висунув вимогу про те, що загальний платіж за один знімальний день на території комунального підприємства має становити 8 тис. грн., з яких офіційний платіж відповідно до договору про співробітництво має становити 3 тис. 800 грн., які буде сплачено на рахунок комунального підприємства, а решту в загальній сумі 50 тис. грн. з розрахунку 4 тис. грн. за один день використання території комунального підприємства, необхідно буде передати йому та ОСОБА_5 особисто готівкою. На вимоги вказаних осіб ОСОБА_6, враховуючи необхідність використання території комунального підприємства під час зйомки фільму, погодився.
18 вересня 2015 року 13 год. 50 хв. ОСОБА_6 згідно встановленої домовленості прибув до приміщення КП «Київський іподром», де в кабінеті головного інженера КП «Київський іподром» передав головному інженеру комунального підприємства ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 50 тис. грн. для розподілу між останнім та ОСОБА_5 в якості неправомірної вигоди за укладання договору про співробітництво, відповідно до якого ФОП ОСОБА_7 буде передано територію іподрому для зйомок фільму.
Після отримання неправомірної вигоди в розмірі 50 тис. грн., ОСОБА_1 надав ОСОБА_6 договір про сумісну співпрацю підписаний від імені директора КП «Київський Іподром» ОСОБА_8 та печаткою підприємства, підписання якого забезпечили спільно головний інженер КП «Київський іподром» ОСОБА_1 та заступник директора з розвитку та організації підприємства КП «Київський іподром» ОСОБА_5 відповідно до раніше обумовленого між ними злочинного наміру.
ОСОБА_1, отримавши грошові кошти від ОСОБА_6, з метою подальшого розподілу їх між ним та ОСОБА_5, поклав їх до сумки та вийшов з приміщення у внутрішній двір КП «Київський іподром» та, підійшовши до автомобіля марки Nissan, д.н. НОМЕР_1, поклав сумку до автомобіля.
ЧАСТИНА ТРЕТЯ.
18.09.2015 працівниками міліції було проведено огляд місця події, в ході якого в приміщенні кабінету головного інженера КП «Київський іподром» за адресою: м. Київ, пр.-т. Академіка Глушкова 10, під час поверхневого огляду ОСОБА_1 із застосуванням лампи ультрафіолетового світіння на руках виявлено світіння речовини зеленого кольору. Також під час огляду місця події з автомобіля марки Nissan, державні номерні знаки НОМЕР_1 вилучено сумку чорного кольору з котрої вилучено грошові кошти в сумі 50 тис. грн. які під світлом лампи ультрафіолетового світіння мали позначення зеленого кольору.
Необхідність застосування зазначеного запобіжного заходу обґрунтована слідчим тим, що ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування або суду, оскільки йому відомо, що за вчинений ним злочини передбачено кримінальну відповідальність у вигляді позбавлення волі.
Знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні. Підозрюваному відомо про зовнішній вигляд потерпілих, повні анкетні дані, та місця роботи. Вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується, та діючи із корисливих спонукань може продовжити вчиняти злочини. Перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. На той факт, що підозрюваний буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду вказує те, що, усвідомлюючи невідворотність реального покарання, що загрожує за вчинений злочин пов'язаний із позбавленням волі, підозрюваний намагатиметься уникнути кримінальної відповідальності шляхом зміни місця проживання, неявки на виклики слідчого, прокурора та суду. Ризик впливу на заявника та свідків у кримінальному провадженні є актуальним з огляду на те, що підозрюваний знає місце їх проживання, а ті володіють необхідною інформацією, яка має значення для кримінального провадження.В судовому засіданні слідчий та прокурор клопотання підтримали, і просив задовольнити з викладених у ньому підстав.
Підозрюваний та його захисник заперечували проти задоволення даного клопотання, просили відмовити в його задоволенні та обрати інший запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою, зокрема заставу. Заслухавши пояснення слідчого, прокурора, підозрюваного та захисника вивчивши матеріали справи, приходжу до висновку про задоволення клопотання слідчого з наступних підстав.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбачених статтею 177 цього Кодексу.
Оцінюючи в сукупності надані сторонами кримінального провадження докази, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу враховую вагомість наявних у справі доказів про вчинення ОСОБА_1 злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні злочину, те, що, ОСОБА_1 може переховуватись від органів досудового слідства та суду, оскільки підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі спеціальною конфіскацією та з конфіскацією майна, оскільки відповідно до змін внесеними к КК України згідно із Законом № 1698-VII від 14.10.2014 року ст. 75 КК України за корупційні злочини не передбачає звільнення від відбування покарання з випробуванням, а тому усвідомлюючи невідворотність реального терміну покарання у разі визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні кримінального правопорушення, яке йому інкримінують ОСОБА_1 на думку слідчого судді може здійснити пробу переховуватись від органів досудового слідства та суду. Крім, цього ОСОБА_1, може впливати на заявника та на момент досудового слідства осіб, які є понятими, що були присутні під час слідчих дій, а саме: ОСОБА_1, знає заявника та понятих в обличчя, був ознайомлений з протоколоми оглядом місця події та допиту заявника в яких зазначено їх адреси. Також ОСОБА_1 працює на посаді головного інженера, а тому він може вчинити дії спрямовані на знищення, або підроблення документів щодо походження грошових коштів, оскільки на момент розгляду клопотання підозрюваний не відсторонений від посади.
Відповідно до Рішень Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об'єднаного Королівства» від 30 серпня 1990 року, «Мюррей Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
ЧАСТИНА ЧЕТВЕРТА.
Підставами взяття під варту виступають, спочатку докази, що викривають особу у вчиненні злочину, достатні для пред'явлення звинувачення (у виняткових випадках запобіжний захід може бути застосований при недостатності доказів для пред'явлення звинувачення, але вказують на причетність особи до вчиненого злочину.
З наданих матеріалів клопотання вбачається обґрунтована підозра, щодо вчинення підозрюваним злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, в судовому засіданні слідчим та прокурором доведено наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, та необхідність у зв'язку з цим обрати ОСОБА_1 міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки слідчий суддя вважає, що ОСОБА_1 може уникнути слідства та суду, впливати на заявника та свідків та вчинити дії спрямовані на приховування слідів злочину.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених законом.
В статті 182 КПК України передбачено, що застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених ч.3 та 4 ст.183 цього Кодексу. Застава може бути внесена як самим підозрюваним, обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб'єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності. При застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваному, обвинуваченому роз'яснюються його обов'язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов'язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов'язків. У разі внесення застави згідно з ухвалою слідчого судді, суду щодо особи, стосовно якої раніше було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, передбачені цією частиною роз'яснення здійснюються уповноваженою службовою особою місця ув'язнення. Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів мінімальної заробітної плати. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів мінімальної заробітної плати відповідно. У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 цього Кодексу. Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Слідчий суддя, з огляду на обставини та тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення, вважає, що цей випадок є виключним і що навіть максимальна сума застави у розмірі 80 розмірів мінімальної заробітної плати не забезпечить виконання обвинуваченими ОСОБА_1 обов'язків, передбачених КПК України. На думку слідчого судді, з урахуванням особи підозрюваного, його майнового стану, зможе забезпечити виконання ними своїх обов'язків лише застава в розмірі 300 мінімальних заробітних плат, що складає 365 400 грн
ЧАСТИНА П'ЯТА.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 199, 202, 205, 309, 331, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя,-
П О С Т А Н О В И В :
клопотання слідчого СВ Подільського РУ ГУ МВС України в м. Києві Камінського Р.В. про застосування запобіжного у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 - задовольнити.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Визначити розмір застави у межах 300 мінімальних заробітних плат, що складає 365 400 гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: 37318001004444, отримувач - УДК у м. Києві, код ЄДРПОУ - 02896727, банк отримувача - ГУ ДКУ у м. Києві, МФО - 820019, призначення платежу: застава, № ухвали суду, прізвище, ім'я, по- батькові платника застави.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь - який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали;
У разі внесення застави зобов'язати ОСОБА_1 прибувати за кожною вимогою до слідчого та прокурора в провадженні якого перебуває кримінальне провадження та суду.
Також покласти на ОСОБА_1 наступні обов'язки:
-не відлучатися з населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватись від спілкування з підозрюваною та свідками по даному кримінальному провадженню;
- носити електронний засіб контролю;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на вказаний депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю. У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Строк дії обов'язків становить два місяці, але не більше ніж строк досудового слідства.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Строк дії ухвали становить шістдесят днів, тобто до 16 листопада 2015 року 18 годин 05 хвилин включно.
Обов'язок виконання ухвали в частині носити електронний засіб контролю в разі звільнення ОСОБА_1 з під варти покласти на працівників Подільського РУ ГУ МВС України в м. Києві.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Підозрюваного ОСОБА_1 направити до Київського СІЗО Державного департаменту України з питань виконання покарань для подальшого утримання.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом п'яти днів з моменту її проголошення.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурота та слідчого в провадженні яких перебуває кримінальне провадження.
Слідчий суддя Отвіновський П.Л.
A
Ой, а что же про ОСОБУ_5 ничего неизвестно? Ее тоже в СИЗО?
A
Особа 5 как уже писали выше, начала появляться на ипподроме, наверно откупилась...Гость":yznwnhr6 написал(а):
A
И это та страна которая претендует попасть в евросоюз ??? опомнитесь украинцы вам не то что до Евросоюза вам до России еще расти и расти а с такими правителями и начальниками как у вас вам этого не видать еще 100 лет. Так что берите то что под руку попадется и гоните этих ворюг и взяточников.
A
Стадник Геннадий поставлен смотрящим на ипподром а шковыра и хомышин, это его прислуги которые вместе с ним продавали гос конфискат через фирму Стадника Г. В. ЧП "Юстиция", за что и были уволены Януковичем. За время работы в министерстве юстиции эта команда успела наторговать конфиската себе на беззаботную жизнь. Ждать от них какого либо развития ипподрома не стоит, скорее всего наоборот.
По фирме ЧП "Юстиция" есть очень интересные видео в интернете от людей у которых они отбирали имущество.
По фирме ЧП "Юстиция" есть очень интересные видео в интернете от людей у которых они отбирали имущество.
