Лимаревский конный завод.

[spektr]

кто же этого байбака сфоткал

А это чучело

Мне тоже понравилась эта фотография, она любезно предоставлена из своего архива Максимом Сиденко, администратором сайта belovodsk.lg.ua. Сегодня перезвонил ему и уточнил, не чучело ли это? Получил подтверждение - фотографировался живой байбак.

 

[Lena]

Прикол!!!

 

[tulpan]

Получил подтверждение - фотографировался живой байбак.

Интересно как его туда усадили?

 

[spektr]

Как известно в Луганской области расположены четыре конезавода, из них три в Беловодском районе - Лимаревский, Деркульский и Новоалександровский. (Стрелецкий находится в Меловском районе.) Это нашло отображение в гербах области и района в виде рисунка лошади. Что интересно, на гербах изображен и байбак!!!

Герб Лугансой области.
Герб Беловодского района.

 

[spektr]

Воспоминания начкона Лимаревского конного завода В.Н.Самоволова, опубликованные в майском номере журнала «Коневодство и конный спорт» за 1972г. 

«…Моя зоотехническая деятельность в Лимаревском конном заводе началась в апреле 1934г. Тогда завод носил имя Маршала Советского Союза К.Е.Ворошилова. Завод имел два отделения: племенное высококровное, верховое и табунно-ремонтное, укомплектованное местными матками. В качестве производителей использовались чистокровные верховые и полукровные жеребцы. Продукция табунно - ремонтного отделения шла на пополнение стратегической конницы и конского состава пограничных частей.
Везде был образцовый порядок. Лошади отлично вычищены, гривы и хвосты расчёсаны, копыта заправлены - хоть сейчас на выводку! Конюшни побелены, денниковые перегородки и решётки выкрашены масляной краской. Каждый предмет ухода за лошадьми - на своём месте. Особенно была хороша уникальная маточная конюшня на 140 денников с двумя круглыми манежами. Дорожки между конюшнями - в идеальном состоянии, посыпаны песком.
Руководил заводом большой любитель лошадей и прекрасный человек Яков Павлович Смирнов. Ветчасть возглавлял знаток верхового коневодства Н.Н.Никольский. С ним работали ветеринарные фельдшеры И.Костев и В.Жуков. Блюстителем порядка на конюшнях был помощник Иван Антонович Гнидич. Бригадой конюхов по уходу за жеребцами-производителями руководил ученик Джемса Филлиса - Фёдор Ефимович Глазунов. В его подчинении были Трифон и Степан Алексеевы - мастера своего дела. Бригадирами маточных конюшен работали старейшие коневоды Михаил Васильевич Брюховецкий и Иван Лукич Костромец. Бригаду конюхов по уходу за молодняком возглавлял Яков Андрианов. Под его руководством работали конюхи: А.Мирошниченко, Б.Чирва, П.Пелех, П.Бондаренко, И.Драгунов, М.Шилов, Д.Чубарь и др. Готовили ипподромных бойцов и защищали престиж завода на ипподромах тренеры Салтан Алексеевич Хестанов, Иван Иванович Демчинский и Иван Ильич Шемарыкин.
В 1934 году в племенном отделении завода было 177 маток, в том числе высококровных - 47, полукровных и англо-арабских-106, венгерских-15, англо-текинских-1, неизвестного происхождения полукровных по типу-8.
В конце 1934 года группа англо-арабских кобыл была передана в Деркульский конный завод, где в это время велась работа по восстановлению орлово-ростопчинской породы лошадей под руководством Д.И.Гаркавца. Исходным материалом служили чистопородные орлово - ростопчинские матки (Сельдь, Балалайка и лимаревские арабизированные кобылы).
Работа велась методом поглотительного скрещивания с жеребцами орлово -ростопчинской породы - Ожерелком, Образчиком и Интересом.
Единственная англо-текинская кобыла Сайга всю гражданскую войну прошла под седлом Михаила Васильевича Фрунзе. В мирные годы была передана наркомом в конный завод. Сайга оказалась отличной маткой, создавшей своё гнездо, в которое вошли её класные дочери: Грация от Гомруля, Пидборна от Прайма, Бранка и Кубань от Кер Воляна и Гречка от Грей Боя.
На основе целеустремлённого подбора и отбора в 30-х годах здесь был создан своеобразный тип достаточно крупной, с правильным экстерьером, нарядной по общему ‘’рисунку’ высококровной лимаревской лошади. В создании такого типа ведущую роль сыграли жеребци-производители: Кер Волян (промеры 163-189-20), Затор (165-180-20) и Гайдар (163-187-20). Жеребцы отличались большой препотентностью в передаче своих наследственных качеств, подбор к ним строился по принципу компенсации недостатков. Так, Кер Воляну подбирались капитальные, простоватые кобылы, иногда с сырыми конечностями. Приплод неизменно был породен, сух и правильный по экстерьеру. Дочери Кер Воляна и наиболее породные, но недостаточно капитальные кобылы с хорошими передними конечностями случались с Затором. Гайдаром оплодотворялись матки, имеющие недостатки в строении корпуса и флегматичного темперамента. В результате такого подбора, молодняк от этих жеребцов имел большое сходство в экстерьере и отвечал требуемому типу.
В 1936 году отделение С.Хестанова скакало в Тбилиси. Для участия в Большом Тбилисском дерби были записаны три лимаревских жеребца: сын Сагайдака - Пассив и сыновья Бескарного - Бальзамин и Барбарис. Общепризнанным фаворитом считался один из жеребцов Мухрованского конного завода. Над Хестановым подсмеивались ,мол, записал целый табун, но это не поможет. Действительность превзошла самые смелые ожидания. Скачку провёл ездок Пелех на Бальзамине, в конце противоположной прямой его сменил Кругликов на Барбарисе, на выиграшной прямой жокей В.Максимов выбросил Пассива вперёд и легко выиграл скачку. Вторым был Барбарис, третьим - Бальзамин. Таким образом, три почётных трофея были завоёваны питомцами Лимаревки.
В подтверждение высокого качества лимаревских лошадей привожу выписку из отчёта Пятигорского ипподрома за 1938 год:’’…тренотделение Лимаревского конзавода представлено в количестве 27 голов. Весь молодняк, за исключением отдельных лошадей, отличного скакового класса. Особенно должны быть отмечены ракордисты: Эрзе-рум, Борзая, Дездемона, Мазок от Затора, Буря и Баррикада от Кер Воляна, Кронштад от Бойко. Хорошо воспитанные и тренированные лошади тренотделения прошли сезон испытаний вне конкуренции’’.
Работа по разведению высококровной лошади в Лимаревке продолжалась вплоть до Великой Отечественной войны 1941 г. Здесь сложилась укрупнённая костистая верховая лошадь. Эту лошадь справедливо тогда назвали лимаревским типом...»

Для справки:

Самоволов Владимир Николаевич (1910г.р.), выпускник Московского института коневодства, всю жизнь посвятил любимой отрасли. Талантливый селекционер, Владимир Николаевич успешно работал как в верховом, так и в рысистом коннозаводстве. Итоги его труда в конных заводах Лимаревском, «Восход», Деркульском, Еланском — это замечательные ипподромные бойцы и позднее производители Грог 2-й и Дуглас, Дерзкий и Задорный, «двухминутный» Гибрид и другие. Самоволова знали, любили и помнят многие конники старшего поколения, а также наездники Ульяновского, тренеры и жокеи Пятигорского ипподромов, где Владимир Николаевич работал начальником испытаний.

В.Н.Самоволов

Дело отца продолжил сын Николай Владимирович Самоволов. Он родился 16 июня 1945 года в г. Пятигорске, закончил в 1973 году зотехнический факультет отделения коневодства Тимирязевской сельскохозяйственной академии по специализации «коневодство». На протяжении более двадцати лет работал главным зоотехником конного завода «Восход». В настоящее время Николай Владимирович возглавляет конный завод ООО «САМОВОЛОВ», это первый частный конный завод в России и выращенные там лошади отлично зарекомендовали себя. На вопрос, что самое сложное в селекции, Н.В. Самоволов говорит: «Все сложно. Ведь что такое селекция? Что такое подбор?.. Это творческая работа. Равно как скульптор ваяет свои шедевры, так и зоотехник ваяет свои… Поэтому быть селекционером дано не каждому…»
Н.В.Самоволов

 

[spektr]

ПРОШЕЛ ГОД

Год назад я начал публиковать материалы в теме: «Лимаревский конный завод». Ставил задачу осветить историю и сегодняшний день хозяйства. Все публикации посвящаю своему отцу - Гаркавец Дмитрию Ивановичу, проработавшему директором Лимаревского государственного конного завода №61 с декабря 1946г. по сентябрь 1969г. То поколение возродило из послевоенного пепла конезавод, и к концу 60-х годов это было процветающее, многоотраслевое хозяйство. К сожалению, по известным причинам, многое утрачено.
День рождения отца совпал с днем Советской Армии – 23 февраля.
Поздравляю всех мужчин с праздником.

С уважением Гаркавец В.Д. 
Директор Лимаревского конного завода №61 Гаркавец Д.И. Новолимаревка 1949 год.
Капитан Гаркавец Д.И. Действующая армия, 1943 год.
Рядовой Гаркавец В.Д. Дальний восток 1975 год.

 

[yanka]

spektr, светлая память и вечная слава Вашему отцу!!! Такие люди - яркая и выдающаяся страница истории нашего коннозаводства! Почему же Вы до сих пор молчали, может быть, у Вас есть еще какие-нибудь исторические документы, связанные с его деятельностью и работой в конзаводе? Не скромничайте, пожалуйста, это же очень интересно!!! И С праздником Вас, С ДНЕМ ЗАЩИТНИКА ОТЕЧЕСТВА!!!

 

[spektr]

Фото Депеши для yanki.

В январе 2010 г. у Депеши родился жеребенок.



На фото маленький депешонок.

 

[yanka]

spektr, СПАСИБО ОГРОМНОЕ!!!

Какой он хорошенький!

Тоже от Казуса? А как назвали?

 

[spektr]

Тоже от Казуса? А как назвали?

Жеребенок у Депеши , вы правы, от Казуса. Официальные клички молодняку в конезаводе присваивают
после отъема и перевода в тренотделение.

 

[spektr]

Сегодня 8 марта .
Поздравляю всех женщин с этим весенним праздником!
В штате конезавода всегда трудилось много женщин.
Первый шофер Лимаревского конезавода Шпакова Антонина Федоровна. 1930г.
Коллектив тренерской конюшни. 1965г.

 

[Belayagriva]

Всем привет!
А случайно ни у кого не сохранилось фотографии кобылы Гренады, мамульки нашей девочки, кобылы Графики (Прогул-Гренада).

 

[eka]

Здравсвуйте. Толь нашла это форум. Хотела бы узнать информацию о лошадях ( может фото есть?) вор. Коб. Гарпия, рыж коб Пурга, ее брат рыж жер. Гороскоп. Гн. Жер. Непокорный, вор. коб. Навага, гн.жер. Бомбей, вор жер. Огляд, гн. жер . Тираж, сер. коб. Диадэма.
Спасибо за любую информацию

 

[spektr]

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
Р О З П О Р Я Д Ж Е Н Н Я від 1 грудня 2010 р. N 2305-р Київ

Деякі питання розвитку конярства
1. Реорганізувати державні підприємства, діяльність яких пов'язана з розвитком конярства, що належать до сфери управління Міністерства аграрної політики та включені до переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, згідно з додатком 1 шляхом їх приєднання до державного підприємства "Конярство України".
2. Погодитися з пропозицією Міністерства аграрної політики щодо необхідності здійснення Міністерством реорганізації державних підприємств, діяльність яких пов'язана з розвитком конярства, що належать до сфери управління Міністерства та не включені до переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, згідно з додатком 2 шляхом їх приєднання до державного підприємства "Конярство України".
3. Міністерству аграрної політики вжити вичерпних заходів для недопущення відчуження майна державних підприємств, зазначених у додатку 1 до цього розпорядження, до внесення відповідних змін до переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації.Прем'єр-міністр України
М.АЗАРОВ

Додаток 1
до розпорядження Кабінету Міністрів України
від 1 грудня 2010 р. N 2305-р
ПЕРЕЛІК
державних підприємств, діяльність яких пов'язана з розвитком конярства, які включені до переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації
Код згідно з ЄДРПОУ Найменування
00485829 Державне підприємство "Дніпропетровський кінний завод N 65"
00846323 Державне підприємство - Запорізький кінний завод N 86
00853814 Державне підприємство Олександрійський кінний завод N 174
00485836 Онуфріївський кінний завод N 175
00846263 Державне підприємство "Лимарівський кінний завод N 61"
00846234 Державне підприємство "Деркульський кінний завод N 63"
00846228 Державне підприємство "Новоолександрівський кінний завод N 64"
31622837 Державне підприємство "Дібрівський кінний завод N 62"
00846412 Державне підприємство Лозівський кінний завод N 124
00845683 Одеський державний сільськогосподарський іподром
00725068 Державне підприємство "Київське обласне підприємство по племінній справі у тваринництві"

Додаток 2
до розпорядження Кабінету Міністрів України
від 1 грудня 2010 р. N 2305-р
ПЕРЕЛІК
державних підприємств, діяльність яких пов'язана з розвитком конярства, які не включені до переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації
Код згідно з ЄДРПОУ Найменування
00846240 Державне підприємство Стрілецький кінний завод N 60
32141301 Державне підприємство Державний південний регіональний селекційно-племінний центр по конярству "Південьконецентр"
21132786 Державне підприємство Західний державний регіональний науково-виробничий селекційно- технологічний центр по конярству
34637076 Державне підприємство "Державний племінний кінний завод "Олімпійський"
00846398 Державне підприємство - Львівський іподром
35505132 Державне підприємство "Мирогощанський державний іподром"
00855925 Ягільницький кінний завод

 

[spektr]

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
Н А К А З 01.02.2011 N 33

[u]Про реорганізацію державних підприємств, діяльність яких пов'язана з розвитком конярства [/u]

Відповідно до Господарського кодексу України, Закону України "Про управління об'єктами державної власності" та на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 01.12.2010 N 2305-р "Деякі питання розвитку конярства" НАКАЗУЮ:

1. Реорганізувати державні підприємства:
"Дніпропетровський кінний завод N 65" (код ЄДРПОУ 00485829, Дніпропетровська область, Покровський район , с. Вишневе);
Запорізький кінний завод N 86 (код ЄДРПОУ 00846323, Запорізька область, Новомиколаївський район, с. Трудове);
Олександрійський кінний завод N 174 (код ЄДРПОУ 00853814, Кіровоградська область, Олександрійський район, с. Лікарівка);
Онуфріївський кінний завод N 175 (код ЄДРПОУ 00485836, Кіровоградська область, Онуфріївський район, смт Онуфріївка);
"Лимарівський кінний завод N 61" (код ЄДРПОУ 00846263, Луганська область, Біловодський район, с. Новолимарівка);
"Деркульський кінний завод N 63" (код ЄДРПОУ 00846234, Луганська область, Біловодський район, с. Новодеркул);
"Новоолександрівський кінний завод N 64" (код ЄДРПОУ 00846228, Луганська область, Біловодський район, с. Новоолександрівка);
"Дібрівський кінний завод N 62" (код ЄДРПОУ 31622837, Полтавська область, Миргородський район, с. Дібрівка);
Лозівський кінний завод N 124 (код ЄДРПОУ 00846412, Харківська область, Лозівський район, с. Кінне);
Одеський державний сільськогосподарський іподром (код ЄДРПОУ 00845683, Одеська область, м. Одеса);
"Київське обласне підприємство по племінній справі у тваринництві" (код ЄДРПОУ 00725068, Київська область, м. Бровари);
Стрілецький кінний завод N 60 (код ЄДРПОУ 00846240, Луганська область, Міловський район, с. Новострільцівка);
Державний південний регіональний селекційно-племінний центр по конярству "Південьконецентр" (код ЄДРПОУ 32141301, Миколаївська область, Центральний район, м. Миколаїв);
Західний державний регіональний науково-виробничий селекційно-технологічний центр по конярству (код ЄДРПОУ 21132786, Тернопільська область, Тернопільський район, хутір Анастасівка);
"Державний племінний кінний завод "Олімпійський" (код ЄДРПОУ 34637076, Автономна Республіка Крим, м. Феодосія, с. Ближнє);
Львівський іподром (код ЄДРПОУ 00846398, Львівська область, м. Львів);
"Мирогощанський державний іподром" (код ЄДРПОУ 35505132, Рівненська область, Дубенський район, с. Мирогоща Перша);
Ягільницький кінний завод (код ЄДРПОУ 00855925, Тернопільська область, Чортківський район, с. Нагірянка)
шляхом приєднання до державного підприємства "Конярство України" (далі - ДП "Конярство України") (код 37404165, місто Київ вулиця Б.Грінченка, 1) та створити на базі майна реорганізованих державних підприємств відокремлені підрозділи (філії) без прав юридичної особи.
Державним підприємствам, щодо яких розпочата процедура реорганізації, не здійснювати реалізацію основних засобів. Операції з реалізації племінних ресурсів погоджувати з міністерством.

2. Визначити ДП "Конярство України" правонаступником майнових прав і обов'язків реорганізованих державних підприємств "Дніпропетровський кінний завод N 65", Запорізький кінний завод N 86, Олександрійський кінний завод N 174, Онуфріївський кінний завод N 175, "Лимарівський кінний завод N 61", "Деркульський кінний завод N 63", "Новоолександрівський кінний завод N 64", "Дібрівський кінний завод N 62", Лозівський кінний завод N 124, Одеський державний сільськогосподарський іподром, "Київське обласне підприємство по племінній справі у тваринництві", Стрілецький кінний завод N 60, Державний південний регіональний селекційно-племінний центр по конярству "Південьконецентр", Західний державний регіональний науково-виробничий селекційно-технологічний центр по конярству, "Державний племінний кінний завод "Олімпійський", Львівський іподром, "Мирогощанський державний іподром", Ягільницький кінний завод.

3. Уворити комісії з реорганізації державних підприємств "Дніпропетровський кінний завод N 65", Запорізький кінний завод N 86, Олександрійський кінний завод N 174, Онуфріївський кінний завод N 175, "Лимарівський кінний завод N 61", "Деркульський кінний завод N 63", "Новоолександрівський кінний завод N 64", "Дібрівський кінний завод N 62", Лозівський кінний завод N 124, Одеський державний сільськогосподарський іподром, "Київське обласне підприємство по племінній справі у тваринництві", Стрілецький кінний завод N 60, Державний південний регіональний селекційно-племінний центр по конярству "Південьконецентр", Західний державний регіональний науково-виробничий селекційно-технологічний центр по конярству, "Державний племінний кінний завод "Олімпійський", Львівський іподром, "Мирогощанський державний іподром", Ягільницький кінний завод у складі згідно з додатками 1-18.

4. Уповноважити голову комісії Капустінського О.М. підписувати всі документи, необхідні для припинення шляхом реорганізації юридичних осіб, визначених у пункті 1 цього наказу.

5. Голові комісії Капустінському О.М.:
5.1. Забезпечити розміщення в друкованих засобах масової інформації повідомлення про припинення вказаних юридичних осіб.
5.2. Забезпечити проведення інвентаризації майна, майнових прав та обов'язків, що знаходяться на балансі реорганізованих державних підприємств, та здійснити їх передачу на баланс ДП "Конярство України".
5.3. Забезпечити працевлаштування працівників вищезазначених державних підприємств у відповідності з чинним законодавством України.
5.4. Подати до міністерства на затвердження передавальні акти приймання-передачі майна, майнових прав та обов'язків і здати матеріали на зберігання до архівних установ відповідно до чинного законодавства.

6. Директору ДП "Конярство України" Ничепоренко Тетяні Володимирівні забезпечити реєстрацію змін до Статуту та надати Департаменту правової та законопроектної роботи (Собовий О.М.) один примірник зареєстрованих змін.

7. Управлінню бухгалтерського обліку, звітності та ревізійної роботи (Гаврилюк В.М.), Департаменту фінансів (Кравцов О.О.), Департаменту економіки та управління державною власністю (Бойко О.В.) врахувати зміни, пов'язані з припиненням діяльності державних підприємств, "Дніпропетровський кінний завод N 65", Запорізький кінний завод N 86, Олександрійський кінний завод N 174, Онуфріївський кінний завод N 175, "Лимарівський кінний завод N 61", "Деркульський кінний завод N 63", "Новоолександрівський кінний завод N 64", "Дібрівський кінний завод N 62", Лозівський кінний завод N 124, Одеський державний сільськогосподарський іподром, "Київське обласне підприємство по племінній справі у тваринництві", Стрілецький кінний завод N 60, Державний південний регіональний селекційно-племінний центр по конярству "Південьконецентр", Західний державний регіональний науково-виробничий селекційно-технологічний центр по конярству, "Державний племінний кінний завод "Олімпійський", Львівський іподром, "Мирогощанський державний іподром", Ягільницький кінний завод, при розробці прогнозів економічного та соціального розвитку фінансових планів та внести відповідні зміни до переліку державних підприємств і організацій, що входять до сфери управління Мінагрополітики.

8. Контроль за виконанням наказу залишаю за собою.

Заступник Міністра, голова комісії з проведення реорганізації Міністерства аграрної політики України І.В.Якубович

 

[spektr]

СКЛАД
комісії з реорганізації державного підприємства
"Лимарівський кінний завод N 61"

КАПУСТІНСЬКИЙ - головний спеціаліст відділу
Олександр Миколайович приватизації державного майна та
орендних відносин Департаменту економіки
та управління державною власністю,
голова комісії

Члени комісії:

КУДРЯВСЬКА - заступник директора Департаменту
Неллі Валеріївна ринків тваринництва з Головною державною
племінною інспекцією - начальник
Головної державної племінної інспекції

ФЕЩЕНКО - головний спеціаліст відділу правового
Тетяна Петрівна забезпечення Департаменту правової та
законопроектної роботи

ЯСІНСЬКА - головний спеціаліст відділу
Алла Леонідівна методології та звітності державних
підприємств Управління бухгалтерського
обліку, звітності та ревізійної роботи

НИЧЕПОРЕНКО - директор державного підприємства
Тетяна Володимирівна "Конярство України"

ЗГАРА - голова правління асоціації "Жокей-клуб
Костянтин Костянтинович "Україна"

МАЛИНОВСЬКИЙ - спеціаліст з обліку племінних коней
Олександр Георгійович асоціації "Жокей-клуб "Україна"

КУДАШОВА - спеціаліст з правового забезпечення
Тамара Олександрівна асоціації "Жокей-клуб "Україна"

ТИТАРЕНКО - директор державного підприємства
Сергій Семенович "Лимарівський кінний завод N 61"

САМОЛЬЦЕВА - головний бухгалтер державного
Любов Олексіївна підприємства "Лимарівський кінний завод
N 61"

 

[spektr]

НА ДНЯХ ПРЕДСТАВИТЕЛИ ГП "КОНЕВОДСТВО УКРАИНЫ" ВО ГЛАВЕ С ДИРЕКТОРОМ НИЧЕПОРЕНКО ТАТЬЯНОЙ ВЛАДИМИРОВНОЙ ОЗНАКОМИЛИСЬ С СОСТОЯНИЕМ ДЕЛ В ЛИМАРЕВСКОМ КОНЕЗАВОДЕ

Были констатированы серьезные промахи в организации работы с лошадьми в конезаводе,
обозначены приемлемые для ГП "Коневодство Украины" параметры взаимодействия конезавода с организацией арендующей сельхозугодия и поставляющей корма для конно-племенной части. Вопросы перспективы развития хозяйства, изменения структуры и штатного расписания не рассматривались.

 

[spektr]

КОНІ НЕ ВИННІ

Олена ОСОБОВА

Чистокровні жеребці стали заручниками махінацій та недолугого реформування.
Директор Деркульського державного конезаводу N 63 Валерій Боронніков екскурсію територією підприємства починає із "залізного коня".

- Останній трактор отримали в 1988 році, - розповідає він. - А все через брак фінансування. Відсутність коштів позначається і на селекційній справі.

У 1993 році, коли колишній шахтар Боронніков наважився змінити професію на фермерство, державні кінні заводи опинилися в невизначеній ситуації. Хоча ще кілька десятиліть тому були найпотужнішими серед інших сільгосппідприємств, багатопрофільними. Були тут свої поля зернових, молочні й свиноферми, навіть овочівництво.

І в коней, і в людей - права на землю

- У нас на заводі майже двісті голів коней чистокровної породи та української верхової, - переходить на цифри Боронніков. - Щороку на корми для коней, зарплату робітникам тощо треба 3,5-4 млн. грн. Найбільше ж державне фінансування було у 2006 році - 360 тис. грн, а це лише 18% від потреби. Звідки я беру інші кошти для збереження поголів'я - нікого не цікавить. Виживаємо за рахунок інвестора - МЧП "Агро", що обробляє 2 129 га під зернові, культурні пасовища й косовиці, а на завод постачає корми, платить зарплату працівникам заводу та несе інші витрати, включаючи оплату електрики та водопостачання.

У Біловодську у слово "інвестор" вкладають незвичний, якщо вдуматися, зміст. Щоб зрозуміти все правильно, доводиться розбиратися з проблемою земельних паїв, бо права на землю кінних заводів мають не лише тварини, а й люди.

За словами голови Біловодської райдержадміністрації Петра Самойлова, до президентського указу про розпаювання земель усі сільгосппідприємства району були майже в однакових умовах, а після виявилося, що виграли ті, хто не був зв'язаний статусом "держпідприємств". Землі колишніх колгоспів розпаювали, люди одержали свої земельні ділянки й передали їх в оренду. Території кінних заводів приватизації не підлягали, бо значилися в реєстрі державних. Селяни, які колись працювали в колгоспі, стали отримувати зарплату або пенсію і "добавку" за оренду своїх паїв. А робітники кінних заводів, окрім скорочення штату й зменшення зарплати, не одержали нічого.

- Це одразу загострило ситуацію в соціальному плані. Посипалися скарги та звернення до керівників району, області, - каже Петро Самойлов. - Ми теж визнали, що це несправедливо і запропонували Мінагрополітики виділити в окремі господарства землі, що колись робили кінні заводи багатопрофільними сільгосппідприємствами. У міністерстві нас підтримали.

Відповідно до урядового розпорядження, частину території кінних заводів відвели під створення нових агропідприємств. У 2008-2009 роках робітники 61 (Лимаревського) та 63 (Деркульського) кінних заводів отримали свої земельні ділянки, а підприємства - фінансування, за рахунок якого вдається утримувати незнижувану кількість вихідного поголів'я - під 400 голів, як того вимагає Мінагропрод.

- А от ситуація навколо 64 кінного заводу виявилася складнішою. Там було створене державне сільгосппідприємство "Новоолександрівське", - продовжує свою розповідь голова райдержадміністрації. - Але свідомо, махінаціями, як ми вважаємо, керівники довели своє "дітище" до банкрутства і тим самим через суди загальмували процедуру розпаювання. Зараз там заплутана ситуація, 500 людей так і не одержали свої земельні ділянки. Ми разом із прокуратурою продовжуємо боротьбу, бо переконані, що люди вимагають свої паї законно, і їх вимоги треба задовольнити.

Чи може конярство стати прибутковим?

- Отут питання. На коней, які сьогодні в нас є, немає попиту. Тож виходить, що не зовсім зрозуміло, чому та заради чого ми їх утримуємо? Заради виставок? Музеїв? - зауважує П. Самойлов. - На цьому економіку не збудуєш, особливо, якщо врахувати, що держава практично не фінансує галузь. Але ж на підприємствах працюють живі люди і їм треба годувати родини. Ми подали до міністерства свої пропозиції щодо перепрофілювання селекційної роботи. Саме у цій справі необхідна чітка позиція держави й державний контроль.

До розмови приєднується директор Деркульського державного кінного заводу N 63:

- Якби кінні заводи дозволили приватизувати на жорстко визначених умовах, то відразу знайшлися б справжні інвестори, які б вклали кошти у розширення виробництва і в племінну роботу, - запально говорить Валерій Боронніков. -От лише переживаємо, щоб усі кінні заводи не почали заганяти до одного "колгоспу". До кожного заводу треба підходити індивідуально. Адже не менш важливе державне питання й гостра проблема - наші будівлі. Це архітектурні пам'ятки національного значення. Але жодної копійки коштів на утримання їх у належному вигляді не виділялося, принаймні, за останні 20 років. Вони просто руйнуються...

Краєзнавець продовжує екскурсію. От центральні тренерські стайні, вивідний манеж та японський круглий манеж для навчання молодняку, побудований з дерева одним із робітників за власним проектом.

- Споруда тренерських стаєнь - єдина у своєму роді, унікальна, справжній раритет, - підкреслює начкон Павло Бруско. - Стіни завтовшки до 1,5 м цегельної кладки. Але найголовніше - аркові склеписті стелі. Зроблено так не для краси. Завдяки аркам стайня вважається сьогодні неспалимою. За рахунок унікальної циркуляції повітря коней утримуємо на самообігріві. Грубу тут не топимо. Для коня це правильна зоогігієна. Принцип льоху - стіни не промерзають узимку та не нагріваються влітку.

- Отакі дивовижні споруди сьогодні під загрозою повного руйнування через відсутність капітальних ремонтів, - спускає з небес на землю головний архітектор Біловодського району Ольга Дьяченко. - Вони можуть стати справжніми туристичними пам'ятками нашого краю, якщо провести реставраційні роботи. На кошти місцевого бюджету їх провести неможливо. На Деркульському кінному заводі хоч дахи латають та стіни білять, Лимаревський у значно складнішому стані. Унікальні стайні Новоолександрівському кінному заводу допомагає рятувати вбудована в них церква. Храм діючий, тож священик опікується цією частиною споруди. Решту -підтримує кінний завод.

Про багатих українців, які могли б не гірше за ЄС навести марафет на унікальних будовах, у Біловодську говорять обережно. Хоча, за чутками, які передають один одному з надією, Президент Віктор Янукович дав завдання відродити конярство, брати участь у всіх перегонах, захищаючи честь України.

"Урядовий курьєр" 05.05.2011р.

Данная статья размещена в теме Лимаревский конезавод потому , что в ней затронуты проблемы типичные для всех конезаводов Беловодской группы.

 

[spektr]

НАШИ ЗА ГРАНИЦЕЙ

Проблема для молодежи населенных пунктов, где расположены конезаводы, это устроится на достойно оплачиваемую работу. Вот и уезжают они на заработки в дальние края, в том числе и те, кто любит лошадей и готов за ними ухаживать. К сожалению, уезжают и представители династий коневодов, чей стаж работы в хозяйстве исчисляется десятками лет. В настоящее время, много наших земляков работают с лошадьми в Ирландии. Ценят тамошние коневладельцы то, что у наших ребят на «генетическом уровне» заложена любовь к этим животным. Вот Павел Кононенко, прадед которого работал в Лимаревском конезаводе еще в начале прошлого века, несколько лет живет и работает в Ирландии. Дед Павла – Вениамин Иванович начинал работать в Лимаревском конезаводе конмальчиком, затем работал бригадиром в маточной конюшне, сейчас на пенсии, отец - Виктор Вениаминович, работает бригадиром на тренерской конюшне.





Кононенко П.В. (фото сделаны в Ирландии).

 

[spektr]

В конце февраля были завершены все формальности связанные с реорганизацией Лимаревского государственного конного завода №61 и образовании филиала - Лимаревский конный завод, входящего в состав ГП «Коневодство Украины».

С 1 марта рабочие конезавода, согласно поданным заявлениям, являются работниками вновь образованного филиала. Руководителем утвержден Кудря И.И.
В текущем году пашню, находящуюся в пользовании конезавода, на условиях аренды будет обрабатывать фермерское хозяйство «Незалежнiсть», рук. Пронько Ю.А.